Консультують фахівці Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Частина 3 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною 1 статті 26 Закону України «Про відпустки», тобто протягом дії воєнного стану роботодавець може надати працівнику відпустку без збереження заробітної плати більше, ніж 15 календарних днів.

1 липня 2022 року Президентом України підписано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Цим Законом внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про відпустки» та Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що діють тимчасово, тобто запроваджені на період воєнного стану.

Статтю 12 останнього Закону доповнено частиною 4, яка передбачає обов’язкове надання відпустки без збереження заробітної плати працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, але не більше 90 календарних днів, – і без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Тобто цей вид відпустки без збереження заробітної плати надається тільки тим працівникам, які виїхали з України або набули статусу ВПО. Отже, якщо такий працівник просить надати йому цю відпустку, то роботодавець не має права відмовити.

Усі інші працівники, як і раніше, мають право просити роботодавця надати їм відпустку без збереження заробітної плати на період воєнного стану на підставі частини 3 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». І в цій нормі немає обмеження «не більше 90 календарних днів», тобто така відпустка може бути надана на строк до закінчення воєнного стану. Однак цей вид відпустки надається за згодою, досягнутою між роботодавцем і працівником, а надання такого виду відпустки є правом керівника, а не обов’язком.

Нагадаємо, що максимальна тривалість щорічної (оплачуваної) відпустки, на яку працівник має право в період дії воєнного стану, становить 24 дні. Це закріплено в Законі України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Протягом дії воєнного стану роботодавець звільнений від обов’язку щодо надання працівнику відпустки тривалістю понад 24 дні, коли більша тривалість відпустки передбачена працівнику законодавством, колективним і трудовим договором. Тож надання відпустки тривалістю понад 24 дні в період дії воєнного стану є правом, а не обов’язком роботодавця.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить понад 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається: роботодавець має надати її після закінчення дії воєнного стану.

Для отримання безоплатної кваліфікованої правової допомоги можна звертатися до Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Ми знаходимось за адресою: м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 27-а, тел. (05746) 40-127.